Суббота, Ноября 18, 2017

У пошуках скарбів

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

У пошуках захованих скарбів

Легенди та розповіді про закопані скарби давно ходили серед людей старшого покоління селища. Знайти їх прагнуло не одне покоління шукачів і швидко розбагатіти. Серед них були і підлітки.
Ніхто не хотів вірити, що грошовиті та багаті люди, особливо євреї, покинувши свої давно обжиті місця, шикарні будиночки та палаци, нічого не залишили після себе. За можні люди вірили, що повернуться додому і знову почнуть жити звичним життям, адже революцію, громадянську війну та владу більшовиків вважали тимчасовим явищем. Дехто із багатих власників магазинів та купців після братовбивчої війни 1917-1920 років ще перебував у селищі та, коли почалися репресії, колективізації та Голодомор, останні почали масово покидати своє майно і, узявши тільки необхідне, тікати до інших місць України або за кордон, шукаючи там щастя. Звичайно, чимало з них залишали у схованках та тайниках дещо зі своїх багатств. Принаймні, у це вірили багато людей селища..
Один дідусь, який вирішив себе не афішувати, повідав, що у часи юності, разом з такими як він однолітками, забрався до підвалу, біля колишнього кафе "Чайка". Хтось розповідав, що там захований скарб із золота та коштовностей, але нічого хлопці не знайшли, хоча ретельно обстежили кожен камінець.
Чи були там дорогоцінності - невідомо? Щось подібне, розповідали, знаходилось у будинку, де тепер розташована районна прокуратура. Раніше, до революції, після там мешкали євреї. Потім, у 50-тих роках там розміщався птахівник. Але чи знайшовся господар скарбу, теж лишилося невідомим. Відомо, що комусь із дітей заможних батьків вдалося забрати дещо із прихованого раніше золота та коштовностей. Розповідають також, що поміщик Корнілов, який тримав власний млин, перед колективізацією, попав у безвихідне становище, розпродав усе своє маймо сусіду Олексієнку. Його потім репресували, але чоловік встиг заховати деяку частину скарбу.
Потім, коли у його будинку виявився новий господар Іван Бєлінський, його син - Михайло знайшов у стіні порожню шухлядку, де ймовірно і лежали прикраси із золота та срібла. Сам поміщик Корнілов та його син втекли за кордон. Не повернулися до рідної домівки ні Олексієнко, ні його товариш по нещастю Ткачов, ні житель Петропавлівки Бовкун, ні багато інших людей. Розкуркулені і вивезені до Сибіру, вони навічно лишилися там..
Досліджуючи і аналізуючи минуле селища, ми мимоволі робимо висновок, і висуваємо таке припущення: заховані колишніми багатими власниками селища скарби із золота та коштовностей ще чекають на свого щасливчика. (Не варто забувати про купи раніше знайдених грошей катеринок). Просто не віриться, що все це міф, фантазія, багата уява чи побрехеньки пенсіонерів. Не такі люди були Кравцов, Скрипник, Ліберман, Нейштадг та інші, щоб не мати надію про повернення на рідну землю. Величезні підвали та палаци колишніх власників, що приховують свою таємницю незабаром, сподіваюсь, відкриють свої секрети. І дехто, будучи бідним, проснеться багатою та впливовою людиною.

Олег ТИМКОВ Газета «Вісті»14.12.2007року

Comments:

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

bigmir)net TOP 100Hosting Ukraine

Яндекс.Метрика
Restore Default Settings